середа, 20 лютого 2013 р.

Модуль 9


Диференціація навчання різних учнів


У цьому моділі розповіли один одному про свій приклад учнівської презентації та інструмент його оцінювання. 
  • Створити форму оцінювання 
  • Створити підсумковове оцінювання;
  • Створили навчальні матеріали для успішного навчання різних учнів;;

Ключове запитання тренінгу

•Як можна ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні
технології для підтримки та оцінювання навчання учнів?

вівторок, 19 лютого 2013 р.

модуль 8


Оцінювання діяльності учнів у проекті



Учні поділенні на групи

Запропонують  форми для підсумкового оцінювання;
Переглянуть та оцінять приклади учнівської презентації;
Осмислять те, чому вони навчилися.
Дадуть відповідь на ключове запитання тренінгу
Дадуть відповідь, як можна ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології для підтримки та оцінювання процесу навчання учнів?
Дадуть відповідь на запитання Модуля

понеділок, 18 лютого 2013 р.

модуль 7



Ключове запитання тренінгу

Як можна ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології для підтримки та оцінювання процесу навчання учнів?

Тематичні запитання модуля
  • Яким чином створення прикладу учнівської роботи допоможе мені пояснити учням мої очікування від проектів та покращити їх навчання?
  • Як я можу забезпечити досягнення учнями поставлених навчальних цілей при роботі над проектами?

субота, 16 лютого 2013 р.

модуль 6

Ключове запитання тренінгу
Як можна ефективно використовувати комп’ютерні технології для підтримки та оцінювання процесу навчання учнів?

Обговорили, як використовувати сервіси Інтернету для спілкування та співробітництва, щоб покращити своє викладання та навчання учнів?

пʼятниця, 15 лютого 2013 р.

Модуль 5


  1. Обговорили в парах власні презентації щодо представлення ідей проектів та оцінювання навчальних потреб учнів;
  2. Створити форми оцінювання веб-ресурсів для використання учнями відповідних вікових категорій;
  3. Переглянули  План вивчення теми та внести до нього відповідні зміни;
Ключове запитання тренінгу
Як можна ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології для підтримки та оцінювання навчання учнів?

четвер, 14 лютого 2013 р.

Модуль 4


 На початку проекту діти проходять вступне оцінювання ,яке допомагає оцінити рівень понятійного апарату, оцінювати рівень мислення. Використовується метод мозкового штурму, щоб визначити ,як впливає на власну швидкість човна швидкість течії. За методом диференціації навчання учні діляться на групи. Кожна група отримує задачу, розв’язок  якої  записує на дошці та обговорює с класом (самооцінювання). Одна з груп отримує домашнє завдання: створити презентацію за шаблоном.

середа, 13 лютого 2013 р.

модуль 3



Забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ;


Формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами, опису явищ і процесів;

Розвивати навички використання формули руху; Навчити застосовувати їх до розв’язання задач складанням системи рівнянь

Як знайти швидкість за течією, проти течії, власну швидкість човна?

Як впливає течія на швидкість човна?
Як можна виразити швидкість човна за течією? 
Як можна виразити швидкість човна проти течії? 
Якщо збільшується час, що відбувається зі швидкість? 
Якщо збільшується швидкість, як змінюється час?

вівторок, 12 лютого 2013 р.

Модуль 2.


Тема:  "Розв’язування задач на рух складанням системи рівнянь."

Формувати вміння розв’язувати задачі на рух складанням системи рівнянь
Орієнтовний час вивчення теми: 1 година
7-а клас,  12-13 років

понеділок, 11 лютого 2013 р.

Модуль 1. Рефлексія.

Обговоремо цілі та очікування від тренінгу основного курсу Intel .Висновок: на зміну паперовій стінгазеті прийшло нововведення - блог, за допомогою якого учні стануть співавторами і редакторами власних публікацій.Таким чином збережем бумагу та грошові ресурси.


четвер, 7 лютого 2013 р.

Тренінг за 10 версією "Навчання для майбутнього", м.Марганець,11 - 23 лютого

V. Освітня галузь “Математика”

Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.
Завданнями освітньої галузі є:
розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури;
розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження;
забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ;
формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;
розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті;
формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації.
Основна школа
Завданнями освітньої галузі, що визначають зміст математичної освіти в основній школі, є:
розширення знань про число (від вивчених у початковій школі натуральних чисел до дійсних), формування культури усних, письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень;
формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами явищ і процесів;
забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебричних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;
формування уявлень про математичну статистику і теорію ймовірності як окремі науки, про особливості організації статистичних досліджень, наочне подання статистичних даних, визначення числових характеристик статистичного ряду, понять випадкової події та її ймовірності;
забезпечення оволодіння учнями мовою геометрії, розвиток просторового уявлення, умінь виконувати геометричні побудови;
формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати вивчене у процесі розв’язування геометричних задач;
ознайомлення із способами і методами математичних доведень, формування умінь використовувати їх у процесі навчання;
формування знань про основні геометричні величини (довжина, площа, об’єм, міра кута), способи їх знаходження серед пласких і просторових фігур, формування умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях.
Старша школа
Завданнями освітньої галузі, що визначають зміст математичної освіти у старшій школі, є:
розширення компетентностей учнів щодо тотожних перетворень виразів (степеневих, логарифмічних, ірраціональних, тригонометричних), розв’язування відповідних рівнянь і нерівностей;
завершення формування поняття числової функції у результаті вивчення степеневих, показникових, тригонометричних класів функцій, формування вмінь їх досліджувати і використовувати для опису і вивчення явищ і процесів;
ознайомлення з ідеями і методами диференціального та інтегрального обчислення, формування елементарних умінь їх практичного застосування;
формування практичної компетентності щодо розпізнавання випадкових подій, обчислення їх ймовірності, застосування базових статистико-ймовірнісних моделей під час розв’язування навчальних і практичних задач та опрацювання експериментальних даних у процесі вивчення предметів природничого циклу;
формування системи знань про просторові фігури та їх основні властивості, способи обчислення площ їх поверхонь і об’ємів, а також умінь застосовувати здобуті знання під час розв’язування навчальних і практичних задач;
формування уявлення про аксіоматичну побудову математичних теорій.
Зазначені завдання виконуються у процесі опанування навчального змісту освітньої галузі “Математика”, в якому виокремлюються такі змістові лінії: числа, вирази, рівняння і нерівності, функції, елементи комбінаторики, теорії ймовірності та математичної статистики, геометричні фігури і геометричні величини.